13 січня – преподобної Меланії Римлянки
Добрий плід від дерева доброго родиться. Свята віть із кореня святого проростає. Добрий плід і віть свята Меланія преподобна проросла від християнських благочестивих батьків. Онукою була тої святої Меланії, названої старшою, що на Нітрійській горі багато отців святих відвідала, багатьом із маєтку свого послужила, у святому ж граді Єрусалимі протягом тридцяти і семи літ, як Авраам, про подорожніх дбала: скільки їх багато зі Сходу, і Заходу, і Півночі, і Півдня знаходили перепочинок! Церквам і монастирям добродійствувала, ченців і черниць у всіляких потребах задовільняла, численні темниці благотворінь її були сповнені. А в Римі, батьківщині своїй, багатьом жінкам і мужам спасіння стала причиною, наставивши їх корисною своєю порадою на путь, що у життя вічне веде.
Її, такої богоугодної жінки, онука була, від сина її народжена, ця Меланія преподобна, у Римі старому, благородства найсвітлішого: і батько ж її, і дід з найпершого синклікту були. Вона, віку дійшовши, бажанням бажала, щоб зберегти дівство своє чистим і про це багато разів батькам своїм настійливими надокучала проханнями.